Основні китайські дієслова (слова-дії)

Китайські дієслова не відмінюються за особами та часами — та сама форма працює для «я їм», «вона їсть», «вони їли», «ми будемо їсти». Змінюється контекст: слова часу та частки на кшталт 了 (минуле), 在 (процес) і 过 (досвід). Почніть з цих 40+ високочастотних дієслів — і зможете сказати майже все, що потрібно. Натисніть на будь-який ієрогліф, щоб почути його.

Ключові граматичні схеми

Китайські дієслова простіші за європейські — без відмінювань — але всю роботу виконують порядок слів і частки. Опануйте ці чотири схеми, і зможете використовувати будь-яке дієслово з цього гіда.

Базове речення: підмет + дієслово + додаток

Заперечення: 不 (bù) + дієслово

Виняток: 有 заперечується через 没有 (méiyǒu), а не 不有. → 我没有钱。(У мене немає грошей.)

Питання «так/ні»: речення + 吗？

Що хтось робить: 在 + дієслово (дія зараз)

Головні дієслова — 是 / 有 / 在 / 叫 / 要 / 想

Ці шість дієслів зустрічаються майже в кожній розмові. Вивчіть їх першими.

• 是 shì — бути (є)
  我是学生。 (wǒ shì xuésheng) — Я студент.
• 有 yǒu — мати; є
  我有一本书。 (wǒ yǒu yì běn shū) — У мене є книжка. / 这里有水。— Тут є вода.
• 在 zài — перебувати в; маркер процесу
  我在北京。 (wǒ zài Běijīng) — Я в Пекіні. / 他在看书。— Він читає.
• 叫 jiào — зватися; кликати (когось)
  我叫大卫。 (wǒ jiào Dà Wèi) — Мене звати Давид. / 你叫什么名字？— Як тебе звати?
• 要 yào — хотіти; потребувати; збиратися (майбутнє)
  我要喝水。 (wǒ yào hē shuǐ) — Я хочу пити воду. / 明天要下雨。— Завтра буде дощ.
• 想 xiǎng — думати; хотіти; сумувати
  我想去北京。 (wǒ xiǎng qù Běijīng) — Я хочу поїхати в Пекін. / 我想你了。— Я за тобою сумую.

是, 有 і 在: усі три умовно перекладаються як «є/бути». 是 = «є (дорівнює)»: 他是老师. 有 = «має / є»: 桌上有书. 在 = «перебуває в»: 我在家.

Повсякденне життя — 吃 / 喝 / 睡 / 买 / 卖 …

Дієслова, які ви використовуватимете щодня — їсти, пити, купувати, одягатися.

• 吃 chī — їсти
  你吃饭了吗？ (nǐ chī fàn le ma?) — Ти поїв? (часте вітання)
• 喝 hē — пити
  我想喝咖啡。 (wǒ xiǎng hē kāfēi) — Я хочу випити кави.
• 睡 shuì — спати
  你几点睡觉？ (nǐ jǐ diǎn shuìjiào?) — О котрій ти лягаєш спати?
• 起床 qǐ chuáng — вставати (з ліжка)
  我每天七点起床。 (wǒ měi tiān qī diǎn qǐchuáng) — Я встаю щодня о 7.
• 洗 xǐ — мити
  洗手！ (xǐ shǒu!) — Помий руки!
• 穿 chuān — носити / одягати (одяг)
  今天穿什么？ (jīntiān chuān shénme?) — Що сьогодні вдягнути?
• 买 mǎi — купувати
  我想买这个。 (wǒ xiǎng mǎi zhège) — Я хочу купити це.
• 卖 mài — продавати
  这里卖咖啡吗？ (zhèlǐ mài kāfēi ma?) — Тут продають каву?

你吃饭了吗？ (Nǐ chī fàn le ma? — Ти поїв?) — одне з найчастіших китайських вітань, аналог «Як справи?» у невимушеній розмові. Відповідайте позитивно, навіть якщо ще не їли!

Рух — 去 / 来 / 回 / 走 / 坐 …

去 і 来 позначають напрямок руху відносно мовця: 去 — звідси, 来 — сюди. Китайська часто додає напрямок до інших дієслів: 进来 (увійти сюди), 出去 (вийти), 回来 (повернутися сюди).

• 去 qù — йти (від мовця)
  我去北京。 (wǒ qù Běijīng) — Я їду в Пекін.
• 来 lái — приходити (до мовця)
  你来我家吧。 (nǐ lái wǒ jiā ba) — Приходь до мене.
• 回 huí — повертатися
  我回家了。 (wǒ huí jiā le) — Я йду додому. / Я повернувся.
• 走 zǒu — йти пішки; йти геть
  我们走吧。 (wǒmen zǒu ba) — Ходімо. / 他走了。— Він пішов.
• 坐 zuò — сидіти; їхати (транспортом)
  请坐。 (qǐng zuò) — Сідайте. / 坐飞机 — летіти літаком.
• 站 zhàn — стояти
  请站在这里。 (qǐng zhàn zài zhèlǐ) — Станьте тут, будь ласка.
• 开车 kāi chē — водити (машину)
  你会开车吗？ (nǐ huì kāi chē ma?) — Ти вмієш водити?
• 进 jìn — входити
  请进！ (qǐng jìn!) — Заходьте, будь ласка!

Комплементи напрямку: до багатьох дієслів руху можна приєднати 来 або 去, уточнюючи напрямок до мовця чи від нього.

进来 (jìnlai) — увійти сюди | 进去 (jìnqu) — увійти туди
出来 (chūlai) — вийти сюди | 出去 (chūqu) — вийти туди
回来 (huílai) — повернутися сюди | 回去 (huíqu) — повернутися туди

Спілкування — 说 / 问 / 听 / 看 / 读 / 写 …

Ці дієслова покривають мовлення, запитання, слухання, дивлення та читання/письмо. Зверніть увагу: в китайській різні дієслова для читання очима (看书) та читання вголос (读书).

• 说 shuō — говорити; сказати
  你说什么？ (nǐ shuō shénme?) — Що ти сказав? / 他说汉语。— Він говорить китайською.
• 问 wèn — запитувати
  我想问一个问题。 (wǒ xiǎng wèn yí gè wèntí) — Я хочу поставити запитання.
• 告诉 gàosù — повідомляти (комусь щось)
  告诉我你的名字。 (gàosu wǒ nǐ de míngzi) — Скажи мені своє ім'я.
• 听 tīng — слухати; чути; слухатися
  我在听音乐。 (wǒ zài tīng yīnyuè) — Я слухаю музику.
• 看 kàn — дивитися; читати (очима)
  我看电视。 (wǒ kàn diànshì) — Я дивлюся телевізор. / 你看书吗？— Ти читаєш книжки?
• 读 dú — читати вголос; читати (текст)
  请读这个句子。 (qǐng dú zhège jù zi) — Прочитайте це речення вголос.
• 写 xiě — писати
  你会写汉字吗？ (nǐ huì xiě hàn zì ma?) — Ти вмієш писати ієрогліфи?
• 打电话 dǎ diànhuà — телефонувати
  我给你打电话。 (wǒ gěi nǐ dǎ diànhuà) — Я тобі зателефоную.

看 і 读: обидва пов'язані з читанням, але 看 — «дивитися / читати (очима)», а 读 — «читати вголос» або «вивчати текст». 看书 = читати книжку для задоволення. 读书 = навчатися / ходити до школи.

Дії та навчання — 做 / 学 / 工作 / 帮 / 玩 …

• 做 zuò — робити; виготовляти; працювати кимось
  你在做什么？ (nǐ zài zuò shénme?) — Що ти робиш? / 做作业 — робити домашнє завдання.
• 学 xué — вчити; навчатися
  我学汉语。 (wǒ xué Hànyǔ) — Я вчу китайську.
• 工作 gōngzuò — працювати; робота (ім.)
  他工作很努力。 (tā gōngzuò hěn nǔlì) — Він дуже старанно працює.
• 用 yòng — використовувати
  你用手机吗？ (nǐ yòng shǒujī ma?) — Ти користуєшся смартфоном?
• 帮 bāng — допомагати
  你能帮我吗？ (nǐ néng bāng wǒ ma?) — Можеш мені допомогти?
• 找 zhǎo — шукати; знаходити
  我在找我的书。 (wǒ zài zhǎo wǒ de shū) — Я шукаю свою книжку.
• 打 dǎ — бити; грати (у спорт/на інструментах)
  打篮球 (dǎ lánqiú) — грати в баскетбол / 打太极 — займатися тайцзи.
• 玩 wán — гратися; веселитися
  孩子们在玩。 (háizi men zài wán) — Діти граються.

做 і 干: 做 (zuò) — стандартне формальне дієслово «робити». 干 (gàn) — розмовний еквівалент, частий у північному мовленні. У письмі та формальних ситуаціях використовуйте 做.

Знання та пам'ять — 知道 / 认识 / 明白 / 记得 / 忘

Китайська розрізняє знання факту (知道) та знайомство з людиною (认识) — як французькі «savoir» і «connaître» чи іспанські «saber» і «conocer».

• 知道 zhīdào — знати (факт / інформацію)
  我不知道。 (wǒ bù zhīdao) — Я не знаю. / 你知道吗？— Ти знаєш?
• 认识 rènshi — знати (людину); впізнавати
  你认识他吗？ (nǐ rènshi tā ma?) — Ти його знаєш? / 我认识这个字。— Я знаю цей ієрогліф.
• 明白 míngbai — розуміти; бути ясним
  你明白了吗？ (nǐ míngbai le ma?) — Ти зрозумів? / 我明白了。— Тепер я зрозумів.
• 记得 jìde — пам'ятати
  你记得我吗？ (nǐ jì de wǒ ma?) — Ти мене пам'ятаєш?
• 忘 wàng — забувати
  我忘了。 (wǒ wàng le) — Я забув. / 别忘了！— Не забудь!

知道 і 认识 — підсумок:

你知道他的名字吗？— Ти знаєш його ім'я? (факт)
你认识他吗？— Ти знайомий з ним (особисто)?

我不知道答案。— Я не знаю відповідь.
我认识很多中国朋友。— У мене багато знайомих китайських друзів.

Почуття та бажання — 喜欢 / 爱 / 希望 / 觉得

• 喜欢 xǐhuān — подобатися
  我喜欢中文。 (wǒ xǐhuān zhōngwén) — Мені подобається китайська. / 你喜欢吃什么？— Що ти любиш їсти?
• 爱 ài — любити
  我爱你。 (wǒ ài nǐ) — Я тебе кохаю. / 我爱吃火锅。— Я обожнюю хого.
• 希望 xīwàng — сподіватися; бажати
  我希望天天下雨。 (wǒ xīwàng tiān tiān xià yǔ) — Сподіваюся, дощитиме щодня.
• 觉得 juéde — відчувати; вважати (думка)
  我觉得很好。 (wǒ juéde hěn hǎo) — На мою думку, дуже добре.

想, 要 і 希望: усі виражають «хотіти», але з різною силою. 想 = «хотілося б» (м'якше). 要 = «хочу / потрібно / буду» (сильніше й визначеніше). 希望 = «сподіваюся» (бажання чогось невизначеного).

Гід зі звуків китайської → · Основи граматики → · Повний словник HSK1 →